Завданням Постійно діючого третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного неупередженого розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.
Постійно діючий третейський суд провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про третейські суди» та Положення про Постійно діючий третейський суд, затвердженого Загальними зборами членів Громадської організації "Український арбітраж".
Порядок та правила вирішення спорів у Постійно діючому третейському суді визначаються його Регламентом, затвердженим Президією Торгово-промислової палати України.
Основні переваги розгляду спору у Постійно діючому третейському суді:
- оперативність та швидкість, відсутність бюрократичних та корупційних проявів;
- конфіденційність третейського розгляду;
- право сторін призначати третейських суддів та визначати місце третейського розгляду;
- незалежність третейських суддів, підкорення їх тільки закону;
- остаточний характер рішення та можливість оскарження цього рішення лише з процесуальних підстав, передбачених Законом України «Про третейські суди»;
- негайне набрання чинності рішенням;
- можливість примусового виконання рішення;
- мінімізація витрат на третейський розгляд.
Компетенція Постійно діючого третейського суду
На розгляд до Постійно діючого третейського суду може бути передано будь-який спір, що виник з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених Законом України «Про третейські суди» та іншими законодавчими актами.
Не можуть передаватися на розгляд Постійно діючого третейського суду:
- справи у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
- справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
- справи, пов'язані з державною таємницею;
- справи у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
- справи про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
- справи, однією із сторін яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
- справи у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
- справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
- справи у спорах, що виникають з трудових відносин;
- справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасником (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
- інші справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
- справи, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;
- справи, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;
- справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Підстави для звернення до Постійно діючого третейського суду
Постійно діючий третейський суд приймає до розгляду спори, що відносяться до його компетенції, за наявності між сторонами письмової третейської угоди про передачу всіх або окремих спорів, що виникають або можуть виникнути між сторонами з конкретних правовідносин, незалежно від того, носять вони договірний характер чи ні.
Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження у договорі (контракті) або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода повинна відповідати вимогам Закону України «Про третейські суди».
Для включення до договорів (контрактів) рекомендується третейське застереження такого змісту:
" Будь-який спір, що виникає з цього договору або у зв’язку з ним, зокрема, щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення, дійсності чи недійсності, підлягає вирішенню Постійно діючим третейським судом при Громадській організації «Український арбітраж» у відповідності з Регламентом вказаного третейського суду, чинним на дату подання відповідної позовної заяви до суду ".
Порядок відкриття третейського провадження, формування третейського суду та третейського розгляду визначається Регламентом Постійно діючого третейського суду. Строк третейського розгляду не може перевищувати 60 календарних днів з дня формування третейського суду.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з третейським розглядом, порядок їх сплати і розподілу між сторонами визначається Положенням про витрати, пов'язані з третейським розглядом у Постійно діючому третейському суді, яке є невід'ємною частиною Регламенту.
Обов'язковість рішення Постійно діючого третейського суду
Рішення Постійно діючого третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 51 Закону України «Про третейські суди».
Рішення підлягає добровільному виконанню зобов'язаною стороною в установлений рішенням строк без будь-яких зволікань чи застережень. Якщо строк виконання у рішенні не установлений, рішення підлягає негайному виконанню. У разі відмови від добровільного виконання рішення воно підлягає примусовому виконанню в порядку, установленому Законом України «Про виконавче провадження». Порядок видачі виконавчого документа та порядок примусового виконання рішення третейського суду визначається законом.
